Apel polskich i ukraińskich organizacji pozarządowych – Заклик українських та польських неурядових організацій

collageZachęcamy do podpisywania się pod tekstem wspólnego apelu polskich i ukraińskich organizacji pozarządowych. Inicjatorami wspólnego apelu są Геннадій Максак, Рада зовнішньої політики «Українська призма» oraz Krzysztof Bobiński, współprzewodniczący Forum Społeczeństwa Obywatelskiego Partnerstwa Wschodniego

Заохочуємо підписати текст спільного заклику українських та польських неурядових організацій. Ініціаторами спільного заклику виступили Геннадій Максак, Рада зовнішньої політики «Українська призма», а також Кшиштоф Бобіньскі, співголова Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

 

 

Apel ukraińskich i polskich organizacji pozarządowych do naszych społeczeństw

U progu lat 90-tych, kiedy do odzyskania Niepodległości pozostały ledwie miesiące, społeczeństwo ukraińskie poczuło powiew wiatru wolności i odważnie wezwało do utworzenia niezależnego suwerennego państwa.

Braterskie wsparcie dla Ukraińców w tej walce przyszło z Pragi i Wilna, z Tbilisi i Budapesztu, ale przede wszystkim z Warszawy.

Następnie Ukraińcy uczyli się od Polaków jak budować system polityczny, jak tworzyć małe i średnie przedsiębiorstwa, i co najważniejsze – jak tworzyć społeczeństwo obywatelskie. To był proces, w którym uczestniczyło tysiące działaczy społecznych obu krajów, zwłaszcza po 2003 roku. Obie strony łączyło takie same postrzeganie demokracji,  a Polska dla Ukraińców była swojego rodzaju oknem na Europę, przez które przychodziły wzory  aktywności obywatelskiej.

Dlatego rozwój społeczeństwa obywatelskiego na Ukrainie jak i sukces Rewolucji Godności również nosi w sobie udział polskich partnerów.

Niestety, jak w wypadku  większości krajów naszego kontynentu, Ukraina i Polska mają tragiczne strony w swojej wspólnej historii. Powinnismy razem je dogłębnie poznać, przemyśleć i zrozumieć. Nasze narody powinny przejść przez ogólnoeuropejski proces pojednania, który umożliwił powstanie Zjednoczonej Europy. Historyczne porozumienie między Francją a Niemcami, a później między Polską a Niemcami stanowi przykład dla nas, Ukraińców i Polaków.  Nie ma innej drogi niż droga pojednania. Słowa «przebaczamy i prosimy o przebaczenie», które nie raz zabrzmiały w dialogu polsko-ukraińskim mogą i powinny stać się dla nas drogowskazem.

Jednak, z niepokojem obserwujemy jak nie przemyślane a czasami celowe działania, tę zasadę odrzucają na rzecz populizmu czy ze względu na wąskie interesy partyjne. Gry polityczne wykorzystujące kwestie historyczne mogą całkowicie zniszczyć osiągnięcia ostatnich lat na drodze wzajemnego pogodzenia naszych społeczeństw.    Badania opinii publicznej pokazują, że chociaż Polska i Polacy cieszą się wielkim zaufaniem w Ukrainie, jednak zaufanie do Ukraińców w Polsce ciągle spada. Dalszy rozwój takich tendencji przyniesie tragiczne konsekwencje dla ukraińskiego i polskiego narodu. Zwłaszcza w warunkach rosyjskiej agresji w Ukrainie, która zagraża bezpieczeństwu naszej części świata.

W związku z tym, my, organizacje pozarządowe, powinniśmy nadal rozbudowywać infrastrukturę wzajemnych kontaktów i pomóc zachować, a poniekąd i odnowić,wzajemne zaufanie między naszymi społeczeństwami.  Należy dążyć do stworzenia polsko-ukraińskiej platformy pozarządowej, która by tworzyła społeczny program dla budowy wspólnej przyszłości naszych społeczeństw.

Historycy powinni bezstronnie pracować nad wyjaśnianiem tragicznych zdarzeń naszej wspólnej historii, a udokumentowane wyniki tych prac powinny znaleźć się, w publikacjach historycznych i w szkolnych podręcznikach. Prace te powinny służyć jako lekcja dla nas wszystkich tak aby podobne tragedie nigdy się nie powtórzyły. To nie politycy, a właśnie historycy, w tym szanowani naukowcy spoza  Ukrainy i Polski, powinni ustalić formy badań nad  wrażliwymi wydarzeniami w historii polsko-ukraińskich stosunków.

Musimy pamiętać, że emocjonalne lub koniunkturalne działania polityków służą jedynie naszym wrogom. Wspólna pamięć powinna nas jednoczyć i zagrodzić drogę do powtórki tragicznych zdarzeń z naszej historii. Powinniśmy dokończyć budowę solidarnych i przyjaznych stosunków, którą rozpoczęliśmy ćwierć wieku temu. Musimy dać przykład harmonijnych działań w naszym wielkim europejskim domu. Od tego zależy sukces ogólnoeuropejskiego projektu.

Przyszłe pokolenia Ukraińców i Polaków oczekują od nas uczciwych, otwartych i dobrosąsiedzkich stosunków. Jesteśmy w stanie to  osiągnąć.

Warszawa, sierpień 2016

 

Заклик українських та польських неурядових організацій до наших суспільств

На зламі 1990-х, коли до Незалежності залишалися лише місяці, українське суспільство відчувало вітер Свободи і відважно закликало до створення суверенної держави.
Братами по боротьбі для українців були Прага і Вільнюс, Тбілісі і Будапешт, але насамперед Варшава.

Згодом українці переймали досвід у поляків як розвивати політичну систему, створювати малий і середній бізнес, а головне – розбудовувати громадянське суспільство. Це був процес, в якому брали участь тисячі активістів неурядового сектору двох країн, особливо після 2003 року. Обидві сторони об’єднувало однакове розуміння демократії, а Польща для українців була своєрідним вікном в Європу, звідки надходили зразки громадянської активності. Тому, розвиток громадянського суспільства України як історія успіху Революції Гідності несе в собі і частку зусиль польських партнерів.

На жаль, як і більшість країн континенту, Україна та Польща мають трагічні сторінки в історії, і ми повинні спільно їх прочитати і перегорнути. Наші народи мають пройти через загальноєвропейський процес примирення, який зробив можливим створення та існування Об’єднаної Європи. Історичне порозуміння між Францією і Німеччиною, а пізніше між Польщею та Німеччиною є зразком для нас, українців і поляків. Немає іншого шляху, аніж шлях примирення. Слова «Прощаємо і просимо прощення», що не раз лунали в українсько-польському діалозі, можуть і повинні стати дороговказом.

Однак, ми з тривогою спостерігаємо за тим, як необдумано, а подекуди і зумисне, цей принцип відкидається на догоду популізму чи заради вузьких партійних інтересів. Політичні ігри на історичних питаннях загрожують повністю занапастити досягнення останніх років і не лише на шляху примирення. Соціологічні опитування показують, що хоча Польща і поляки користуються високою довірою в Україні, однак довіра до українців в Польщі продовжує падати. Подальший розвиток подібних тенденцій принесе трагічні наслідки для українського та польського народів. Особливо в умовах російської агресії в Україні, яка ставить під загрозу безпеку нашої частини світу.
Тому ми, неурядові організації, повинні продовжувати наполегливо будувати інфраструктуру взаємних контактів, сприяти збереженню, а подекуди і поновленню довіри наших суспільств. Варто прагнути до створення польсько-української неурядової платформи, яка б працювала на спільне майбутнє наших суспільств, формуючи громадський порядок денний.

Над з’ясуванням трагічних подій нашої спільної історії повинні мати можливість неупереджено працювати історики, а документально засвідчені висновки, що міститимуться в дослідженнях істориків та шкільних підручниках, повинні послужити для всіх нас уроком, який би не дозволив, щоб трагічні події колись повторилися. Не політики, а саме історики, в тому числі і авторитетні науковці з-поза меж України та Польщі, мають віднайти формат дослідження чутливих подій в українсько-польських відносинах.

Нам варто завжди пам’ятати, що емоційні чи кон’юнктурні дії політиків слугують лише нашим ворогам. Спільна пам’ять повинна нас об’єднувати і не допустити повторення трагічних подій нашої історії. Ми маємо довершити побудову солідарних і дружніх відносин, яку почали чверть століття тому, і бути прикладом злагоди у великому європейському домі. Від цього зрештою залежить і успіх загальноєвропейського проекту.

Майбутні покоління українців і поляків чекають від нас чесних, відкритих і добросусідських відносин, і ми здатні цього досягнути.

Київ, серпень 2016

 

Podpisz się pod apelem! / Підпиши заклик!

Podpisali między innymi / Серед підписантів:

Jan Dąbkowski
Stowarzyszenie "Polis"/Kampania Rady Europy "Bez nienawiści" w Polsce
PL
Jacek Łuczyński
osoba prywatna
PL
Stanisław Stępień
Południowo-Wschodni Instytut Naukowy
PL
Stanisław Stępień
Południowo-Wschodni Instytut Naukowy
PL
Олександра Сумарук
Самбірське об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка
PL
Damian Wutke
Sekretarz Zarządu, Stowarzyszenie przeciw Antysemityzmowi i Ksenofobii Otwarta Rzeczpospolita
PL
Kamil Zarański
dziennikarz
PL
Monika Słotwińśka-Łychota
osoba prywatna
PL
Alina Kozińska-Bałdyga
Federacja Inicjatyw Oświatowych
PL
Elżbieta Tołwińska-Królikowska
osoba prywatna
PL
Iwona Szymaniak
KOD
PL
Hanna Pietkiewicz-Sałdan
Komitet Obrony Demokracji
PL
Piotr Kozioł
prywatna osoba
PL
Krzysztof Stanowski
Komitet Obywatelski Solidarności z Ukrainą
PL
Rafał Pankowski
Stowarzyszenie NIGDY WIECEJ
PL
Jan Jakub Wygnański
Pracownia Badań i Innowacji Społecznych "Stocznia"
PL
Zofia Komorowska
Pracownia Badań i Innowacji Społecznych "Stocznia"
PL
Swietłana Bogdanienko
World Solidarity With Ukraine
PL
Artur Niemczyk
Polski Zespół Humanitarny
PL
Andrij Pavlovych
Centrum Współpracy SALTO, Fundacja Rozwoju Systemu Edukacji
PL
Jolanta Kurska
Fundacja "centrum im. prof. Bronisława Geremka"
PL
Jarosława Chrunik
Dziennikarka
PL
Maciej Chosiński
IPA Polska
PL
Pawel Zbierski
Dziennikarz
PL
Julia Maria Koszewska
Komitet Obywatelski Solidarności z Ukrainą
PL
Michał Hewanicki
Prywatna osoba
PL
Jan Andrzej Dąbrowski
Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego we Wrocławiu
PL
Marta Stafyniak
Prywatna osoba
PL
Bogna Frąszczak
Stowarzyszenie Starzy i Młodzi dla Młodych i Starych
PL
Jerzy Darowski
Koordynatr projektów Ukraińskiej NARDA - w Polsce
PL
Michał Balbuza
Inicjatywa Bohaterom Majdanu
PL
Ewa Twardowska
Polski Związek Głuchych Oddział Łódzki
PL
Jakub Morgiel
Poland - Ukraine
PL
Joanna Świderska
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie
PL
Natalia Merenger
Zgoda
PL
Natalia Panchenko
Fundacja "Euromaidan-Warszawa"
PL
Mateusz Kamionka
SIMO Stowarzyszenie Inicjatyw Młodzieży Olkuskiej
PL
Grażyna Staniszewska
Towarzystwo Przyjaciół Bielska-Białej i Podbeskidzia
PL
Milena Karlińska-Nehrebecka
Polska Federacja Psychoterapii
PL
Przemysław Wierzbowski
Białostockie Towarzystwo Esperantystów
PL
Eugeniusz Smolar
Centrum Stosunków Międzynarodowych
PL
Małgorzata Bonikowska
Centrum Stosunków Międzynarodowych
PL
Markijan Żelak
Prezes Zarządu, Stowarzyszenie Ośrodek Współpracy Europejskiej
PL
Lyudmyla Kozlovska
Prezes Zarządu, Fundacja Otwarty Dialog
PL
Aleksander Smolar
Prezes Zarządy, Fundacji Batorego
PL
Wojciech Żmudziński SJ
Dyrektor, Centrum Kształcenia Liderów i Wychowawców im Pedro Arrupe
PL
Waldemar Weihs
Prezes Zarządu, Fundacja Merkury
PL
Danuta Przywara
Prezes Zarządu, Helsińska Fundacja Praw Człowieka
PL
Jacek Kucharczyk
Prezes Zarządu, Instytutu Spraw Publicznych
PL
Jacek Królikowski
Fundacja Rozwoju Społeczeństwa Informacyjnego
PL
Igor Isajew
Związek Ukraińców w Polsce
PL
Danuta Glondys
Dyrektor, Stowarzyszenia Willi Decjusza
PL
Alina Doboszewska
Prezes Zarządu, Fundacja Dobra Wola
PL
Rafał Borkowski
Prezes Zarządu, Fundacja Krzyżowa dla Porozumienia Europejskiego
PL
Krzysztof Filcek
PAUCI
PL
Martyna Bogaczyk
Prezes Zarządu, Fundacja Edukacji dla Demokracji
PL
Krzysztof Bobiński
współprzewodniczący Forum Społeczeństwa Obywatelskiego, Wschodniego Partnerstwa, Fundacja Unia & Polska
PL

Юрій Стальниченко
ГО "НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР"
UA
Михайло Кондор
ДВНЗ "Ужгородський національний університет"
UA
Христина Видашенко
Благодійна організація "Міжнародний благодійний фонд "Ожина"
UA
Volodymyr Glukhov
NGO "GoLOCAL"
UA
Олексій Северин
Східно-Європейська академія наук
UA
КАРВАН Віктор
ГО "Наше місто" м.Хмельницький
UA
Станіслав Дмитрієв
Poland-Ukraine
UA
Іван Красіков
Незалежна асоціація журналістів/National Action Committee
UA
Володимир Маліновський
ГО "Разом"
UA
Савченко Віктор
Асоціація європейської культури ( Україна, Одеса)
UA
Олег Гришин
СГО "Фундація Локальних Ініціатив Донеччини"
UA
Kushnir Halyna
Poland-Ukraine
UA
Михайло Андрюк
Ісаасчани
UA
Ганна Гайдай
Чернігів Європейський
UA
Ігор Арбатов
Агенція розвітку Майбутнього
UA
Андрій Кулаков
ГО "Інтерньюз-Україна"
UA
Людмила Чабак
Сіверський інститут регіональних досліджень (Чернігів)
UA
Сергій Сидоренко
Європейська правда
UA
Ганна Шелест
Ukraine Analytica (Одеса)
UA
Любов Ропало
Академія стратегічних досліджень (Черкаси)
UA
Михайло Наход
Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу - Луцьк
UA
Володимир Купрій
Творчий Центр ТЦК
UA
Дар'я Мустафіна
Інститут партнерства та сталого розвитку
UA
Вадим Трюхан
Європейський Рух України
UA
Андрій Чубик
Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
UA
Євгеній Романенко
Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень (Чернігів)
UA
Максим Хилько
Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки
UA
Євген Магда
Центр суспільних досліджень
UA
Геннадій Максак
Рада зовнішньої політики «Українська призма»
UA